Методичні рекомендації щодо написання курсових робіт
Вступ
На сучасному етапі розвитку освітньої галузі в Україні
основними її завданнями є забезпечення закладів освіти висококваліфікованими,
конкурентоспроможними, ініціативними фахівцями, яким властиві відкритість
усьому новому, прагнення систематичного самовдосконалення та самореалізації,
бажання творити і пізнавати. Виконання означених завдань потребує пошуку нових
шляхів удосконалення навчально-виховного процесу закладів, що готують майбутніх
фахівців; розроблення нових форм та методів взаємодії викладача і студента.
Використання різноманітних форм навчально-дослідницької
роботи студентів у навчальному процесі значно прискорює процес професійного
становлення студента, підвищує ефективність навчання в розв’язанні проблем
підвищення якості вищої освіти.
Курсова робота – один із видів навчальної роботи, в якій
студенти повною мірою виявляють і розвивають свої творчі здібності, виконуючи
дослідницьку програму з певної теми навчального матеріалу. Якість виконання
курсової роботи відображає ступінь готовності студента до аналітичної і
дослідницької діяльності. При виконанні курсової роботи студент повинен
показати своє вміння працювати з науково-методичною літературою,
систематизувати й аналізувати фактичний матеріал і самостійно творчо його
осмислювати. У процесі її написання студент оволодіває навичками наукової
роботи, закріплюючи і водночас розширюючи знання, отримані при вивченні
дисциплін педагогічного циклу.
Мета пропонованих методичних рекомендацій полягає в
наданні практичної допомоги студентам спеціальності Дошкільна освіта, які
виконують курсові роботи з дисциплін психолого-педагогічного циклу.
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи
науково-дослідницької роботи студентів
1.1. Курсова робота в системі професійної
підготовки майбутніх педагогів
На особливу увагу в системі професійної підготовки
майбутніх фахівців з дошкільної освіти заслуговує написання курсової роботи як
різновиду індивідуальної самостійної роботи студентів. Курсова робота є
показником рівня знань, умінь і навичок студентів, отриманих під час вивчення
дисципліни, а також виявом їх прагнення до пошукової, наукової та дослідницької
діяльності.
У процесі написання курсової роботи студенти мають змогу
опрацювати достатню кількість літературних джерел, досліджувати та аналізувати,
систематизувати та узагальнювати педагогічний досвід. Курсова робота слугує
формуванню у майбутніх спеціалістів
навичок креативного мислення, підвищує пізнавальну активність, розвиває
творчий потенціал.
Мета
курсової роботи – закріплення
та поглиблення теоретичних і практичних знань студентів, розвиток навичок
самостійної роботи, узагальнення та формулювання власних суджень, висновків.
Завдання
курсової роботи:
1.
Закріплення,
розширення теоретичних знань і практичних навичок студента.
2.
Формування
умінь та навичок:
а) аналізу педагогічних категорій, понять та явищ,
процесів;
б) самостійної роботи;
в) роботи з літературними джерелами;
г) використання набутих знань, умінь та навичок на
практиці;
д) проведення критичного аналізу та формування власних
висновків тощо.
3.
Формування
інформаційної культури майбутніх фахівців.
4.
Підвищення
рівня професійної підготовки студента.
5.
Підвищення
загального, культурного, методичного та наукового рівня майбутнього фахівця.
Для керівництва курсової роботою за студентами
закріплюються керівники зі складу викладачів предметно-циклової комісії, що
несуть відповідальність за правильність
написання і оформлення студентами результатів наукового дослідження.
Науковий
керівник зобов’язаний:
-
надавати
допомогу у виборі теми курсової роботи;
-
допомагати
у підборі літератури;
-
контролювати
графік виконання курсової роботи;
-
проводити
індивідуальні консультації зі студентами;
-
визначати
дотримання студентами вимог щодо написання та оформлення курсової роботи;
-
надавати
рецензію на курсову роботу та об’єктивно її оцінювати.
Зміст матеріалу курсової роботи повинен відповідати
обраній темі, яскраво відображати знання студента із дисципліни.
У процесі написання курсової роботи студент зобов’язаний:
-
виконувати
роботу із урахуванням перспектив розвитку і передових досягнень педагогічної
науки;
-
удосконалювати
уміння та навички самостійної та пошукової роботи;
-
розширювати
знання, уміння та навички лекційного матеріалу з курсу, практичних та
семінарських занять;
-
вивчати
та узагальнювати передовий педагогічний досвід;
-
формувати
власне ставлення до наукової чи практичної проблеми;
-
визначати
методологію та методи дослідження;
-
вирішувати
завдання, що виникають у процесі написання курсової роботи;
-
уміти
пов’язувати питання теорії з практикою;
-
чітко
й послідовно репрезентувати результати виконаної роботи;
-
відповідно
до встановленого графіку звітувати про виконання запланованих етапів роботи;
-
своєчасно
подати курсову роботи науковому керівнику;
-
підготувати
цікавий, змістовний виступ на захист курсової роботи відповідно до встановленої
дати.
Таким чином,
курсова робота - це дослідницько-реферативна праця, яка дозволяє студентові
виробити практичні вміння наукової праці (пошук джерел інформації та робота з
ними, реферування наукової та методичної літератури, порівняння кількох поглядів
на одну проблему тощо), виявити рівень знань з певної спеціалізації чи галузі
знань, продемонструвати вміння самостійно мислити, робити узагальнення та
висновки.
1.2.
Основні етапи виконання курсової роботи
Виконання курсової роботи студентами є тривалим,
послідовним процесом ознайомлення з новою інформацією з означеної теми та її
опрацювання з метою вивчення нових перспектив розвитку педагогічної науки. А
тому його можна поділити на такі етапи:
I
етап – підготовчий, що
передбачає:
-
вибір
теми курсової роботи;
-
підбір
та вивчення літературних джерел з означеної проблеми;
-
складання
плану роботи;
-
узгодження
плану курсової із науковим керівником;
-
визначення
об’єкта, предмета, мети і завдань, а також методів
дослідження.
II
етап – дослідницький:
-
опрацювання
літературних джерел;
-
збір,
класифікація, узагальнення теоретичного матеріалу;
-
представлення
теоретичних засад наукового дослідження;
-
здійснення,
аналіз, узагальнення педагогічних досліджень;
-
підбір
ілюстративного матеріалу;
-
написання
всіх частин роботи (вступу, розділів, висновків);
-
оформлення
списку використаних джерел;
-
оформлення
додатків до курсової роботи.
III етап – заключний містить:
-
редагування
тексту роботи;
-
подання
чорнового варіанту курсової роботи науковому керівнику для коректування;
-
виправлення
зауважень та внесення поправок;
-
остаточне
редагування курсової;
-
подання
остаточного варіанту;
-
підготовка
рецензії керівника на курсову роботу;
-
захист
курсової роботи.
Курсову роботу виконують в строки згідно навчальному плану.
1.2.1.
Вибір
теми курсової роботи
Ефективність виконання даної ділянки роботи студентами
залежить від їх високої теоретичної підготовки й уміння глибоко аналізувати
певні явища. Натомість заслуговує на увагу й те, чим цікавиться студент. А тому
при виборі теми курсової роботи слід ураховувати інтереси, здібності, нахили
студентів, їх бажання вивчати та досліджувати певну проблему, можливості
проявити творчість та наукову ініціативу. Перевага надається темі, що є
актуальною для сучасної педагогічної науки, а також доступною щодо вивчення
самими студентами.
Вибір теми студентом здійснюється у вересні, тема та
науковий керівник затверджуються на засіданні ПЦК у жовтні, наказом по коледжу
– у листопаді. Після цього зміна теми та наукового керівника відбувається лише
у виняткових випадках.
1.2.2. Вивчення і опрацювання літературних джерел
Робота з літературою є показником інформаційної культури
студентів, а зокрема уміння пошуку, правильного підбору та виокремлення
необхідних джерел, їх використання у роботі. У процесі ознайомлення із
літературними джерелами студенти повинні отримати повне уявлення про тему, коло
проблем, які вона охоплює.
Робота над курсовою повинна починатися з ознайомлення
студентів зі станом розроблення обраної проблеми у педагогічній літературі. З
цією метою студенти повинні підбирати, аналізувати літературу, складати
бібліографію. У процесі написання курсової роботи студенти повинні працювати з
різними підручниками, книгами, періодичними виданнями, збірниками наукових
праць, іншими матеріалами, що відображають досягнення у розвитку педагогічної
науки. Особливо важливим є ознайомлення з останніми публікаціями, що яскраво
висвітлюють стан проблеми на сучасному етапі.
Відібрані літературні джерела необхідно ретельно
опрацювати, критично оцінити та скласти бібліографічну картку джерела
(відомості про автора, повна назва видання, типографська інформація, рік
видання, кількість сторінок), яка може прислужитися у майбутньому.
1.2.3. Складання плану курсової роботи
Складання плану курсової роботи має слідувати за
попереднім аналізом підібраної літератури. План включає вступ, два логічно
структуровані розділи роботи, висновки.
На першому етапі роботи студент повинен запропонувати
план курсової роботи науковому керівнику задля його обговорення й коригування
(за потреби). План повинен відповідати таким вимогам:
-
теми
розділів повинні бути однаково вагомими, актуальними для дослідження;
-
об’єм розділів роботи повинен містити приблизно однакову
кількість матеріалу;
-
розділи
мають відображати логічний хід дослідження;
-
назви
і зміст розділів не повинні повторюватися;
-
жоден
із пунктів плану не повинен повторювати назви курсової роботи.
Питання плану курсової роботи є відображенням найбільш
основних питань, які студент розкриває у роботі.
1.2.4. Написання тексту курсової роботи
Після вивчення літературних джерел студенту необхідно
систематизувати усі нотатки відповідно до плану роботи. Текст курсової роботи повинен
відповідати питанням плану, бути цікавим, логічно структурованим, відповідати
темі роботи. Зібраний матеріал необхідно викласти в одному (науковому) стилі.
Не дозволяється використовувати надміру довгі речення,
незрозумілі поняття, науково не обґрунтований матеріал, мало інформаційні
штампи; перенасичувати зміст роботи частими повторювання тощо. Текст курсової
роботи слід висловлювати знеособлено (приміром, «було розглянуто», «ми
вважаємо», «нами досліджено» тощо). Не допускається використання цитат автора
від себе без посилання; наведення прикладів чи фактів, які не стосуються
означеної проблеми.
Курсова робота має становити єдине ціле завершене дослідження,
наукові положення якого мають опиратися на конкретне джерело. Завершальним
етапом написання роботи є підведення підсумків дослідження, формулювання
висновків, оформлення курсової роботи.
Роль керівника полягає в уточненні списку наукової
літератури за темою, обговоренні вибору предмету, об’єкту, мети, завдань та
гіпотези дослідження, формулюванні концепції теми, головних ідей, виявлених у
дослідженні, сприянні творчим пошукам за темою дослідження, а також в
підготовці студента до захисту курсової роботи (формулювання основних положень,
які будуть винесені на захист).
Оформлюючи готову роботу, студент спочатку складає перший
(чорновий) варіант роботи і представляє його почергово розділами керівникові.
Після перевірки, враховуючи зауваження та вказівки, автор доробляє та
переробляє роботу. Одночасно уважно редагує написане, ще раз старанно звіряє
всі цитати і посилання на літературні джерела, перевіряє висновки, наведені
прізвища та ініціали.
Закінчена робота пред’являється
керівникові не пізніше ніж за
три тижні до терміну захисту. Керівник надає рецензію на курсову роботу.
1.3.
Структура та зміст курсової роботи
Всі складові курсової роботи студента повинні бути
логічно взаємопов’язаними, переконливо аргументованими; робота має мати чітку структуру і визначати
її планом.
Структура курсової роботи включає:
-
титульний аркуш;
-
зміст;
-
вступ;
-
2 розділи основної частини, поділені на
підрозділи;
-
висновки;
-
список
використаних джерел;
-
додатки.
Приблизний обсяг курсової роботи – 30-35 сторінок.
У вступі
розкривається сутність і стан наукової проблеми, її значущість, вихідні дані,
обґрунтування актуальності й необхідності даного дослідження; огляд
психолого-педагогічної літератури з теми, стан її вивчення.
Студенту необхідно розкрити актуальність теми, визначити
науковий апарат дослідження (об’єкт, предмет, мету, гіпотезу), виокремити основні
завдання. Загалом вступ до курсової роботи варто складати поетапно, а саме:
Актуальність дослідження – визначення вагомості теми, розкриття доцільності
дослідження, виокремлення основного, визначення сутності проблеми, огляд
літератури (цінні праці науковців).
Ступінь
розробленості обраної
проблеми у науковій літературі (короткий аналіз того, що, ким і як досліджено).
Об’єкт
дослідження – це область, у рамках якої
знаходиться те, що буде досліджуватись. Визначаючи об’єкт, треба знайти
відповідь на запитання: що розглядається?
Предмет дослідження – частина елемента об’єкта, що досліджується з певною метою в конкретних
умовах. Це ті суттєві зв’язки і відносини, які підлягають вивченню у ході
написання роботи, є головними, визначальними для дослідження. Предмет
дослідження знаходиться в межах об’єкта (спосіб бачення об’єкта з позиції
науки) та конкретизує, що саме в об’єкті підлягає дослідженню.
Таким чином, об’єктом
виступає те, що досліджується, а предметом
– те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення. Ці категорії наукового процесу
співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та
частина, яка є предметом дослідження. Об’єкт і предмет дослідження повинні
«міститися» в назві курсової роботи.
Мета
курсової роботи – це прогнозований результат, тобто мета дослідження полягає в
тому, щоб вирішити якусь проблему (отримання нової інформації, наукових фактів
за темою курсового дослідження, формулювання закономірностей та обґрунтування
найбільш ефективних шляхів навчання й виховання), тому в ній вживаються такі
слова: «визначити», «дослідити», «виявити», «встановити», «обґрунтувати»,
«довести», «перевірити», «розробити» тощо.
Мета не повинна збігатися з назвою роботи. Формулюючи
мету курсової роботи, студент повинен не тільки передбачити недоліки і причини
їх виникнення в педагогічній практиці, шляхи їх подолання і способи отримання
позитивного результату під час вирішення педагогічної проблеми, але й чітко уявляти
очікуваний результат, засоби його отримання.
Мета наукового дослідження передбачає розв’язання ряду
конкретніших завдань дослідження.
Завдання дослідження формулюються студентом на основі теоретичного аналізу
окресленої проблеми й оцінки стану її розв’язання в практиці навчання і
виховання дітей дошкільного віку, вони конкретизують мету дослідження. Завдання
курсової роботи відображають основні шляхи й етапи досягнення мети (тобто по
суті завдання – це плановані дії). Завдання зручно формулювати за допомогою
дієслів «вивчити», «описати», «встановити», «з'ясувати», «визначити»,
«порівняти» тощо. Завдання курсової роботи повинні бути чітко сформульованими і
відображати логіку та етапність здійснення дослідження.
Гіпотеза - наукове припущення, висунуте для пояснення
фактів, явищ, процесів, яке потребує підтвердження чи спростування. Визначення Формулювання
гіпотези починається ще під час роздумів над метою і темою дослідження.
Аналізуючи стан обраної для дослідження проблеми, дослідник розмірковує про необхідність
дослідити, у першу чергу, більш актуальні питання, сформувати попередні
уявлення про зв'язки, які можуть існувати між уже відомими фактами.
Структура роботи – це короткий опис основних елементів курсової роботи. Наприклад, курсова робота складається зі
вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел.
У
вступі потрібно добиватися стислості та чіткості розкриття матеріалу. Обсяг
вступу курсової роботи повинен становити 2 – 3 сторінки.
Основна частина курсової роботи – виклад результатів дослідження, проведеного студентом.
Основна частина курсової роботи містить виклад етапів проведеного теоретичного
дослідження. Основна частина складається із розділів, кожен з яких повинен
містити не менше 2 – 3 підрозділів. Назва кожного структурного компонента
курсової роботи повинна відображати його зміст. Назви розділів не повинні
збігатися з назвою роботи, відповідно, назви підрозділів не повинні збігатися з
назвою розділів.
Як правило, в першій частині передбачається більш
докладний огляд джерел і літератури з обраної теми, опис стану розробки
питання, його коротка історія, формулювання висновків та їх аргументація. До
основної частини повинні бути включені матеріали, які відображають сутність
дослідження: визначення та аналіз поняттєво-категоріального апарату
дослідження, характеристика різних підходів до вирішення визначеної наукової
проблеми та встановлення головних тенденцій розвитку певного педагогічного
процесу.
Аналіз
педагогічного досвіду та результати дослідної роботи студентів становить зміст
другого (практичного) розділу роботи.
Отже, курсова робота складається з двох розділів. При
цьому перший розділ присвячений теоретичному висвітленню проблеми, другий має
практичний характер.
Кожен розділ роботи закінчується короткими висновками.
Висновки не повинні бути реферативного характеру, цитатами з документів або
вивченої літератури – їх слід формулювати самостійно, відповідно до визначених
у вступі та розв’язаних у розділі завдань.
Висновки – загальні підсумки курсової роботи, що відображають важливі результати
проведеного дослідження, яких дійшов автор, і (можливі) рекомендації з
реалізації в практиці отриманих результатів. У висновках не слід переказувати
зміст роботи, вони повинні бути короткими та відповідати меті і завданням
курсової роботи, сформульованим у вступі. Кожен висновок рекомендується
оформити окремим абзацом. У першому пункті висновків доцільно дати оцінку стану
вивчення проблеми дослідження, далі – викласти результати дослідження, основані
на висновках до кожного розділу курсової роботи.
Список використаних джерел є обов’язковою складовою частиною курсової роботи.
Список показує не тільки ступінь вивчення досліджуваної теми, але й глибину
авторської роботи над темою. Список використаних літературних джерел (25–30
джерел) подається в алфавітному
порядку і повинен відповідати вимогам державного стандарту. До списку використаних джерел
включається весь перелік наукових видань (не тільки підручників!),
якими користувався автор в процесі підготовки роботи, як ті твори, на які є посилання
в тексті, так і ті, які не цитуються, але були використані в процесі підготовки
роботи, як друковані тексти, так і електронні ресурси, але тільки авторські
наукові тексти.
Слід зазначити, що наявність додатків, їх зміст та
кількість є показником творчого підходу студента до написання курсової роботи.
Додатки, як правило, повинні містити ті матеріали, які не ввійшли до основного
змісту роботи, але, на думку автора, є доволі цікавими й доречними з означеної
проблеми. Наприклад, це можуть бути конспекти проведених виховних заходів,
занять, дидактичні матеріали, рисунки, різні види унаочнення (таблиці, схеми,
малюнки), цікавий літопис, світлини (автора чи вихованців) тощо.
Розділ 2. Оформлення та захист курсового дослідження
2.1. Загальні вимоги до оформлення курсової роботи
Оформлення курсової роботи – важливий показник якісного її
виконання студентом. При оцінюванні роботи береться до уваги не лише якість
цієї роботи, а й відповідність її оформлення. У разі невідповідності державним
стандартам і встановленим вимогам оцінка буде знижена або робота буде не
допущена до захисту.
Виконану роботу друкують з одного боку аркуша білого
паперу. Встановлення рамки на сторінці недопустимо. Зображення має бути чітким, однаково чорним по всьому тексту.
Курсова робота виконується українською мовою.
Комп’ютерний текст, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14,
міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний
відступ – 1,25 см (5
знаків), параметри сторінки: ліве поле – 3 см, праве – 1 см , верхнє і нижнє – 2 см . Слід у тексті чітко розрізняти тире (– ) та дефіс (-), які відрізняються розміром і наявністю пробілів до і
після тире. Позначки з нового рядка після «:» при перерахуванні однорідних висловлювань здійснюються тільки дефісом (-). Після ініціалів при прізвищах робити пробіл, наприклад, Т.Г. Шевченко. Століття
позначати скорочено і за допомогою римських цифр, наприклад, ІІІ ст. до н.е.
Заголовки структурних частин курсової роботи та розділів
слід друкувати посередині (редакція – без абзацного відступу) жирними маленькими
літерами (розмір шрифту – 14) без
крапки в кінці. Наприклад:
Зміст
Вступ
Розділ 1.
Теоретико-методологічні засади дослідження
Висновки
Список використаних
джерел
Назви підрозділів слід друкувати з абзацного відступу, жирними маленькими
буквами (розмір шрифту – 14) без
крапки в кінці. Наприклад:
1.1. Категоріально-понятійний
апарат дослідження проблемного поля
Між розділом, підрозділом і текстом необхідно
робити додаткові інтервали.
Кожну структурну частину (тобто «Вступ», «Розділ 1…», «Розділ 2…», «Висновки»,
«Список використаних джерел») треба
починати з нової сторінки.
Нумерацію розділів, підрозділів, таблиць подають
арабськими цифрами без знака №.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер
підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між
якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка,
наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде
заголовок підрозділу (без крапки в кінці!).
Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами. Першою сторінкою курсової
роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На
титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер
проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Ілюстративний матеріал в тексті супроводжувати підписом знизу. Наприклад: Мал.
2.1.(що зображено); Рис. 2.1.(що зображено); Схема 2.1.(що зображено), Діаграма
2.1.(що зображено). В нумерація перше число – номер розділу, друге – порядковий
номер.
Оформлення таблиць здійснювати таким чином: в правому куті – Таблиця 1,
далі посередині жирним виділенням записується назва таблиці і далі – сама
таблиця.
Оформлення
додатків. Усі додатки
повинні мати назви, що відповідають їхньому змісту та підписуватись у правому верхньому
куті. Наприклад: Додаток А, Додаток Б. Аркуші з додатками не нумеруються.
На ілюстративний матеріал, таблиці, додатки в тексті
здійснюються посилання. Наприклад:
(Схема 2.1.).
Правила цитування та посилання на використані
джерела
При написанні курсової роботи необхідно давати посилання
на джерела, з яких автор роботи наводить цитати чи думки.
Якщо аналізується робота, чи викладається інформація з
певного джерела, то потрібно у квадратних дужках вказати число, яке є
порядковим номером цієї роботи у списку джерел і через кому вказати номер
сторінки, наприклад, [14, 256].
Усі цитати і посилання повинні
бути ретельно
перевірені.
Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел відображає обсяг опрацьованих
джерел та ступінь вивченості теми і свідчить про рівень володіння автора
навичками роботи з науковою літературою. До списку використаних джерел
включається весь перелік наукових видань, якими користувався автор в процесі і
підготовки роботи, як друковані тексти, так і електронні ресурси. Бібліографія
містить, як ті твори, на які є посилання в тексті, так і ті, які не цитуються,
але були використані в процесі підготовки роботи.
Список використаних джерел містить бібліографічні описи і
розміщується після висновків. Список літератури, як друкованих текстів, так і
електронних ресурсів складається в алфавітному порядку прізвищ перших авторів
або заголовків. У разі використання електронних ресурсів (Інтернету) потрібно
вказувати прізвище автора, назву роботи та обовязково надавати посилання на сайт,
на якому розміщена ця робота. Не дозволяється використовувати анонімну
інформацію з Інтернету, списувати («скачувати») реферати за обраною темою.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог
державного стандарту.
Приклади оформлення бібліографічного опису
у списку використаних джерел:
Один автор
Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество / П.А. Сорокин. − М.: Политиздат, 1995. − 582
с.
Два автора
Заблоцький В.П. Суспільство в період транзиції: український контекст / В. П. Заблоцький, В. В. Бурега. − Донецьк : ДонДАУ, 2001.— 170
с.
Роботи в багатотомних виданнях
Аристотель. Никомахова этика
/ Аристотель // Аристотель. Соч.: в 4-х т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 4. – С.
54–360.
Перекладні видання
Миллс Р. Властвующая элита / Р. Миллс; [пер. с англ. Е.И. Розенталь, Л.Г. Рошаль, В.Л. Кон]. − М.: Издательство иностраннойлитературы, 1959. − 542 с.
Словники
Словник іншомовних слів [уклад.
С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута]. − К.: Наук. думка, 2000. − 680 с.
Журнальні статті
Алмонд Г. Гражданская
культура и стабильность демократии / Г. Алмонд, С. Верба // Политические
исследования. − 1992. − №
4. −С. 122−134.
Паніотто В. Соціологічні дослідження як спосіб контролю за результатами
виборів і референдумів / В. Паніотто // Соціологія: теорія, методи, маркетинг.
− 2001. − № 1. − С. 155−170.
Статті в наукових збірках
Никулин В. С. Элитные изменения: концептуальный анализ
динамического аспекта функционирования элит // Методологія, теорія та практика
соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць / В.С.
Никулин, В.С. Середа. − Х.:
Видавничий центрХарк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна, 2005. − С.90−92.
Парето В. Компендиум по общей социологии // Антология мировой политической мысли /
В. Парето. − М.: Мысль,
1997. − С. 58−79.
Електронні
ресурси
Иконникова С.Н. Георг Зиммель о предназначении женской
культуры [Электронный ресурс] / С.Н. Иконникова. – Режим доступа: http://www.sofik-rgi.narod.ru/avtori/konferencia/ikonnikova.htm.
− (Загол. с экрану).
Фаворська О. Брудні виборчі технології
[Електронний ресурс] / О. Фаворська. – Режим доступу: http://www.spa.ukma.kiev.ua. – (Загол.
з екрану).
Слід
звернути особливу увагу на наявність пробілів між словами та знаками (крапкою,
комою, пробілами, косими рисками)!
2.2. Захист курсової роботи
Захист курсової – кінцевий етап у підведенні підсумків
щодо виконання студентами даного виду роботи. Курсова робота повинна
заздалегідь бути здана для рецензування науковим керівником відповідно до
встановленого терміну.
Захист курсової роботи проводиться згідно графіка
(розкладу), затвердженого навчальною частиною, у присутності комісії у складі
керівника та двох-трьох членів.
Курсова робота не допускається до захисту, якщо вона
подана з порушенням строків виконання, установлених регламентом; написана на
тему, яка не є у переліку затверджених тем курсових робіт; не відповідає
належному рівню і стандартам щодо виконання даних робіт; виконана не самостійно
(є плагіат); оформлена без дотримання чинних вимог тощо.
Захист курсової роботи
включає:
-
доповідь
студента (до 10 хвилин);
-
запитання
до автора, належні відповіді студента;
-
рішення
комісії про оцінку курсової роботи.
У процесі захисту курсової роботи студент презентує її,
стисло розкриваючи зміст, результати дослідження, актуальність теми, мету, завдання,
об'єкт і предмет, методи дослідження, отримані результати, висновки і
пропозиції тощо.
Членами комісії оцінюється:
1)
глибину
знань студента із теми дослідження;
2)
уміння
чітко, стисло, послідовно викладати сутність дослідження та відповідати на
поставлені запитання;
3)
логічне
мислення, здатність аргументовано захищати власну думку, наведення прикладів,
проведення паралелей використання отриманих результатів на практиці;
4)
уміння
розкривати зміст положень курсової роботи;
5)
творчий
підхід до виконання робіт даного рівня (підготовка мультимедійної презентації,
що йде у супроводі із виступом студента на захисті курсової роботи; підготовка
наочних матеріалів по темі роботи та їх презентація тощо).
6)
якість
виконання курсової роботи (актуальність теми, відповідність логічної побудови
роботи поставленим цілям і завданням, широта підходів до вирішення проблем,
рівень обґрунтування та представлення запропонованих рішень, ступінь
самостійності проведення дослідження, стилістика курсової роботи, загальне
оформлення).
2.3.
Критерії оцінювання курсової роботи
Результати захисту визначаються оцінками «відмінно»,
«добре», «задовільно» і «незадовільно» з урахуванням якості виконання усіх
частин роботи та рівня її захисту.
Оцінка «відмінно» ставиться студентам за
умови повного розкриття теми і мети дослідження, дотримання усіх вимог до
виконання й оформлення курсової роботи, наявності елементів самостійного
наукового аналізу, чіткого формулювання результатів дослідження і логічних
висновків, що розкривають поставлені завдання, творчого підходу до висвітлення
проблеми, дотримання акуратності в оформленні.
Доповідь при захисті курсової роботи повинна бути цікава,
логічна, змістовна, відображати зміст курсової роботи, відповіді на запитання
правильні й логічно аргументовані. Доповідь студента повинна супроводжуватись
мультимедійною презентацією результатів дослідження.
Оцінка «добре» - тема роботи розкрита, але
мають місце незначні огріхи в оформленні, поверхово зроблений аналіз
літературних джерел, недостатньо вдало сформульовані результати дослідження й
висновки, робота загалом оформлена згідно з чинними вимогами, проте містить
несистематичні помилки та стилістичні огріхи.
Доповідь на захисті логічна, але відображає не всі
змістові акценти курсової роботи, відповіді на запитання правильні.
Оцінка «задовільно» виставляється, якщо
тема курсової роботи розкрита частково, робота виконана в основному самостійно,
містить елементи аналізу досліджуваної проблеми. Зміст частково розкриває тему
курсової роботи, не повністю визначені основні параметри наукового апарату.
Зміст розділів і підрозділів частково розкриває тему курсової роботи. Не всі
порушені питання викладені достатньо глибоко, є порушення логічної
послідовності, посилання на літературні і нормативні джерела не відповідають
новим вимогам. Курсова робота оформлена з порушеннями. При її захисті дані
відповіді не на всі питання.
Оцінка «незадовільно» ставиться студенту у
тому випадку, якщо не розкрита тема дослідження, мета і зміст роботи погано
повязані між собою, вступ курсової роботи не містить всі необхідні елементи
(мета, завдання, методи тощо), відсутній аналіз літературних джерел, переважає
описовість, виконання дослідження несистемного характеру, висновки не є
достовірними, є огріхи в оформленні роботи.
Коментарі
Дописати коментар