4 курс Методика виховної роботи Лекція "Екологізація діяльності дітей в дошкільному закладі"

Тема. Екологізація діяльності дітей в дошкільному закладі

Література.

1. Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років. / наук. кер. проекту В.О. Огнев’юк. – К: Київ. ун-т ім. Б. Гринченка, 2016.

2. Екологія: основи теорії і практики. Навчальний посібник / За ред. Потін А.Ф., Медвідь В.Г. та ін. – Львів: Новий світ – 2000,  Магнолія Плюс, 2003.

3. Глухова Н. Емоційне спілкування дитини з природою як умова творчого осягнення світу / Н. Глухова  // Дошкільне виховання. – 2001.- № 10.

ПЛАН 

1.     Програмне забезпечення навчально-виховного процесу з питань екологічного виховання у дошкільних навчальних закладах України.

2.     Організаційні форми роботи з екологічного виховання дітей дошкільного віку.

3.     Комплексні форми роботи з екологічного виховання дітей дошкільного віку.

4.     Організація роботи з екологічного виховання у повсякденному житті.

5.     Використання засобів фіксації знань про природу у процесі здійснення завдань екологічного виховання дітей дошкільного віку.

6.      Методика використання дидактичних ігор природничого змісту у екологічному вихованні (самостійно)

Домашнє завдання практичного характеру

Підібрати дидактичні ігри природничого змісту для організації роботи з екологічного виховання для дітей різних вікових груп та. Оформити у вигляді брошури.

1. Програмне забезпечення навчально-виховного процесу з питань екологічного виховання у дошкільних навчальних закладах України.

Окрім державних загально – дидактичних програм, в яких представлені всі розділи освітньо – виховного процесу дошкільного навчального закладу („Малятко”, „Дитина”), існує низка тематичних, присвячених одному напрямку роботи з дітьми, альтернативних авторських експериментальних програм з екологічного виховання.

Основою для створення навчально – виховних програм для дітей дошкільного віку в Україні є Базовий компонент дошкільної освіти. Цей документ окреслює оптимально необхідні, однак достатні для дітей дошкільного віку знання та вміння з різних сфер суспільного життя. У програмі сконцентровані державні вимоги до освіченості та вихованості дошкільників. Сфера „природа” за Базовим компонентом передбачає формування у дітей елементів цілісного природо відповідного світогляду, ціннісної змістовної спрямованості на екологічно доцільну поведінку та сприйняття дитиною себе як частки природи, формування почуття відповідальності за те, що відбувається внаслідок її взаємодії з оточуючим світом. Вона (сфера) має дві змістовні лінії. Перша – природа планети Земля, що окреслює обсяг знань, умінь та ставлення дитини до ь та ставлення дитини до об’єктів і явищ природного довкілля. Інша лінія – природа Космосу. Вона окреслює знання дітей щодо розуміння окремих космічних об’єктів (зірки, серед яких Сонце, планети: Земля, Марс, Венера, супутник планети Земля – Місяць тощо), спрямованість на формування поняття єдності та взаємозалежності всіх елементів Космосу, одним із яких є людина. Сучасні програми навчання і виховання дітей в дошкільному закладі освіти спрямовані на реалізацію окреслених у Базовому компоненті завдань.

Так, програма „Дитина” дозволяє вихователям своєчасно ввести дитину у світ рідної природи, виховувати любов до неї, розвивати пізнавальний інтерес до об’єктів та явищ природи, закласти фундамент екологічного світосприйняття.

Авторські програми, що спрямовані на розвиток екологічного світогляду та екологічної культури дошкільнят можна умовно поділити на три основні групи:

Програми екологічної (біоекологічної) спрямованості.

Програми естетико – екологічної спрямованості.

Програми соціально – екологічної спрямованості.

Програми першої групи акцентують увагу на питаннях класичної екології (ознайомлюють дітей з окремими залежностями між живими об’єктами і оточуючим середовищем, екосистемами). До них можна віднести програми Г.

Бєлєнької, О. Богініч „Природа і рух”, С. Ніколаєвої „Юний еколог”, Н.

Кондратьєвої „Ми”, Ж. Васякіної – Новикової „Павутинка”, А. Корольової „Екологічна Стежка” та ін.

Програми другої групи звертають увагу на естетичному та моральному вихованні дітей, а питання власне екології виступають базисною основою формування кращих естетичних та моральних почуттів. Об’єкти природи розглядаються з позицій „стихій”: землі, повітря, вогню, води. До цієї групи програм можна віднести наступні програми: В. Ашикова, С. Ашикової „Веселка”, І. Булавіної, М. Найденської „Планета – наш дім”, Т. Попової „Світ навколо нас”, Т. Копцевої „Природа і художник” та ін.

Третя група програм відрізняється у змісті контексту питань соціальної спрямованості (соціальної екології, економіки, людинознавства). У якості зразків програм цієї групи можна навести програми М. Вересова „Ми – земляни”, Т. Потапової „Дитячий садок ХХІ”, Л. Кларіної „Економіка та екологія”.

2. Організаційні форми роботи з екологічного виховання дітей дошкільного віку.

Форми ознайомлення:

1. На заняттях;

2. В повсякденному житті.

Також як окремий вид використовують екскурсії.

Заняття - це основна форма організації дітей при ознайомленні з природою. Заняття проводять в певні години по розробленому плану, згідно програми. Заняття будують так, щоби в процесі ознайомлення з природою здійснювався розвиток пізнавальна здатність і мова дітей, виховання інтересу і любові до природи. Головне в занятті - це засвоєння всіма дітьми програмного матеріалу.

Екскурсія - це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю.

Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.

Основна форма діяльності дошкільняти - гра, яка водночас є для нього головним способом пізнання зовнішнього світу, основним елементом дитячого розвитку, в тому числі і екологічного виховання.

Для вирішення освітніх завдань використовуємо дидактичні ігри екологічного змісту, сюжетно-рольові ігри, ігри з правилами - сюжетно-рухливі, рухливі, настільно-друковані, а також вправи екологічного змісту, які розвивають самостійність дітей, сприяють набуттю знань про навколишню дійсність.

Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куток природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно. Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають участь в цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В підготовчій групі, крім чергових, діти ведуть індивідуальні спостереження за рослинами і тваринами.

В кожному дитячому саду є своя ділянка, на якій діти проводять більшу частину часу, особливо в теплу пору року.

Ділянка - це місце для ігор, прогулянок, занять, спостережень за рослинами і тваринами протягом всього року.

На земельній ділянці діти працюють після денного сну. Організація праці залежить від виду роботи, віку дітей і пори року. Наявність на ділянці дерев, кущів, городу, квітника, плодово-ягідних посаджень має велике виховне значення. Діти разом з вихователем вирощують рослини, доглядають за ними, одержують конкретне уявлення про їх ріст і розвиток. В процесі догляду за рослинами у них виробляється уміння правильно користуватись простими знаряддями по обробці землі і догляду за рослинами, формується бережливе відношення до природи.

Красиво оформлена ділянка, правильно підібрані декоративні рослини мають велике значення для естетичного та екологічного виховання.

3. Комплексні форми роботи з екологічного виховання дітей дошкільного віку.

Говорячи про інтеграцію в екологічній освіті, слід відзначити заходи, які використовує дошкільний педагог у своїй роботі. Перш за все, це комплексні заняття. Це заняття, які в рамках однієї теми вирішують різні завдання розвитку дітей і будуються на різних видах діяльності. Їх можна проводити у всіх вікових групах, але особливо вони корисні для старших дошкільнят. Розглянемо особливості комплексних занять на конкретних прикладах.

У кінці осені з дітьми старшої групи зазвичай підводиться підсумок - формується уявлення про осінньому сезоні. Комплексне заняття на цю тему може складатися з кількох частин і включати різні види діяльності. Перша частина заняття вирішує пізнавальні завдання і розвиває інтелектуальні здібності дошкільників: вихователь уточнює і збагачує уявлення дітей, про осінь виділяючи характерні особливості.

Важливу роль у цьому відіграє календар природи, який на даному занятті є наочним демонстраційним посібником, які надають допомогу дітям побачити й осмислити особливості сезону в цілому.

Вихователь будує бесіду наступним чином: розглядає по черзі кожну сторінку календаря, формуючи уявлення про те, яка осінь спочатку, середині, в кінці. Вихователь веде послідовний розмову. Спираючись на першу сторінку календаря, а потім сам підводить підсумок про те, що являє собою осінь у різноманітті своїх явищ і в усі періоди протікання. Таким чином, провідним методом першої частини заняття є логічно побудована бесіда, а провідною діяльністю дітей - розумово-вербальна (участь у діалозі, спільне обговорення графічної моделі сезону).

Друга частина заняття передбачає інші програмні завдання та інший вид діяльності. До заняття спеціально організується невелика виставка на тему: «Осінь»: кілька репродукцій картин знаменитих художників (І. В. Левітан., І. С. Остроухов та ін), художні фотографії, на яких можуть бути зображені картини природи, дари осені ( гриби, овочі, фрукти), 1-2 сучасних пейзажу, натюрморту в живописі або графіку. Огляд виставки, пошук краси, її переживання - це інший вид діяльності, що дозволяє вирішувати естетичні завдання. Третя частина заняття - художня творчість дітей, ручна діяльність, в якій вони самі стають художниками і виконують роботу на свій розсуд і бажанням (малювання пейзажу, букета осінніх квітів, аплікації грибів у траві або кошику, аплікація фруктів у вазі, вироби з природного матеріалу і ін).  Педагогічні завдання цієї частини заняття інші - розвиток творчих здібностей дітей, їх художньо - ручних умінь.

Комплексне заняття, якщо воно вміло побудовано, за часом може виходити за рамки звичайного заняття - це не страшно, тому що зміна діяльності не викличе втоми і нудьги, тим більше, що - на свій розсуд - вихователь може у відповідний момент використовувати музику в записі, провести веселу фізкультхвилинку.

4.Організація роботи з екологічного виховання у повсякденному житті.

Формування знань про природу у повсякденному житті є вирішальним фактором у докорінній зміні ставлення дітей до природи як світу невичерпних чудес, самостійних „відкриттів", джерелом нескінченного пізнання. Очевидно і цілком закономірно, що в процесі такого безпосереднього чуттєвого пізнання вихователь має формувати у дітей поряд із знанням, відповідальне ставлення до природи, бажання зберегти її, прагнення гуманного спілкування з її об'єктами та явищами.

Поняття повсякденне життя передбачає процес виховання дітей у різні режимні моменти. З точки зору екологічного виховання найбільше значення мають ранкові години (до сніданку), коли діти приходять з дому, - це дуже вдалий час для проведення заходів в куточку - вони особливо важливі для спілкування дітей з природою найближчого оточення.

Протягом усього навчального року вихователь проводить з дітьми щоденний догляд за мешканцями куточка природи. Створення та підтримка екологічно необхідних умов для рослин і тварин - це найважливіший захід повсякденному житті. Правильне педагогічне спілкування вихователя з дітьми в цьому заході має особливо глибокий зміст: дошкільнята вчаться бачити, які умови необхідні тому чи іншій живій істоті, вчаться визначити, чого йому не вистачає в даний момент, вчаться практично виконувати трудові дії, вперше опановує знаряддями праці. Спілкування педагога зводиться до доброзичливого поясненням, чіткому показу, допомоги в кожному випадку, коли дитина не може. І обов'язково при спілкуванні педагог повинен знайти можливість похвалити дитину, причому не один, а кілька разів протягом всього заходу: на початку похвала вселяє впевненість в дитині. Систематично в повсякденному житті проводяться спостереження за погодою, - один тиждень на місяць діти щодня розглядають небо, уточнюють характер опадів, наявність вітру або його відсутність, по одягу визначають ступінь холоду і тепла. Доглядаючи і спостерігаючи за пташкою, рибками, білкою, їжаком, діти вчаться дбайливому і дбайливому відношенню до них, дізнаються, чим і як їх потрібно годувати. Відповідна реакція тварині на турботу і ласку дитини, його прихильність до дитини виховують в дітях доброту і сердечність. При правильному керівництві спостереженням навколишнього дитини починає розуміти, що добре, а що погано; всім серцем переживає добре і зле; вчиться відчувати красиве і некрасиве навчається «говорити» з птицею і квіткою, сонцем і вітром і любити їх. Заповнення календаря природи - ще одна справа повсякденному житті, яке поєднується з спостереженнями.

Вихователь з дітьми регулярно фіксує погоду і стан живої природи, коли ведуться спостереження за нею. У молодших і середніх групах дорослий допомагає дітям після прогулянки відшукати картинки з явищами природи, які спостерігали на вулиці. Разом вони одягають картонну ляльку, так само як самі діти були одягнені, «випускають» її погуляти. У старших групах вихователь вчить дітей у календарі знаходити і зафарбовувати дні тижня, значками позначати погодні явища, зображувати дерево і покрив землі в повній відповідності з їх сезонним станом на даний момент.  У розпал зимової підгодівлі вихователь використовує календар спостережень за птахами: малюки знаходять картинки із зображенням птахів, яких бачили на ділянці, а старші діти позначають їх значками - галочками відповідного кольору.

5.Використання засобів фіксації знань про природу у процесі здійснення завдань екологічного виховання дітей дошкільного віку.

Необхідність фіксації знань дітей про природу. Ведення календарів природи і погоди: оформлення та зміст у різних вікових групах.

Складання гербаріїв, різноманітних колекцій з природного матеріалу; методика використання під час закріплення знань дітей про природу.

Повсякденні спостереження, праця і пошукова діяльність дітей у кутку природи в різні пори року.

Проведення свят і розваг на природничому матеріалі. Значення, місце та методика організації свят природничого характеру.

Розвиток творчості в процесі ознайомлення дітей з природою.

Співпраця дошкільного навчального закладу і сім'ї з питань всебічного розвитку дітей в процесі ознайомлення з природою.