4 курс Методика виховної роботи Лекція "Особливості естетичного виховання дітей дошкільного віку на сучасному етапі"

Тема. Особливості естетичного виховання дітей дошкільного віку на сучасному етапі. Значення, завдання, умови театрально-ігрової діяльності.

Література.

1. Дитина: Освітня програма для дітей від двох до семи років. / наук. кер. проекту В.О. Огнев’юк. – К: Київ. ун-т ім. Б. Гринченка, 2016.

2. Поніманська Т.І.Дошкільна педагогіка.- К.,2004.- С. 276-294

План.

1.     Естетичне виховання та естетичний розвиток дошкільників. Засоби, умови та зміст естетичного виховання.

2.     Завдання та методи естетичного виховання дошкільників.

3.     Значення театрально-ігрової діяльності дошкільників.

4.     Мета і завдання театрально-ігрової діяльності дітей.

5.     Створення умов та організація театралізованої  діяльності

1. Естетичне виховання – цілеспрямоване виховання естетичних почуттів, естетичної свідомості, розвиток художньо-творчих здібностей.

Естетичний розвиток  — процес становлення і вдосконалення естетичної свідомості та естетичної діяльності особистості.

Засоби естетичного виховання – це відібрані педагогом і спеціально організовані для виховання дітей предмети і явища навколишньої дійсності.

Засоби естетичного виховання:

-         естетика побуту;

-         використання творів мистецтва;

-         природа;

-         самостійна художня діяльність дітей;

-         навчання (різні види занять, дидактичні ігри).

Умови естетичного виховання:

-         відповідно організоване виховне середовище;

-         використання в оформленні приміщення дитячого садка творів мистецтва;

-         залучення дітей до активної художньої діяльності;

-         індивідуальний підхід.

Зміст естетичного виховання:

-         формування знань, умінь і навичок, які реалізуються в естетичній діяльності;

-         виховання естетичних почуттів, інтересів, потреб, оцінок і смаків.

Естетична свідомість — сукупність поглядів, знань, суджень, оцінок, ідей, ідеалів. її основою є естетичне сприймання — процес відображення сутності предметів і явищ естетичної дійсності, співвідношення сприйнятого зі сповідуваними особистістю критеріями.

Естетичні потреби — внутрішня необхідність в осягненні певних естетичних цінностей і розвитку певних умінь.

Естетична діяльність (практика) — безперервний процес формування і реалізації певних творчих умінь, навичок, здібностей, гармонізації себе і світу.

Естетична культура

 

Естетична свідомість                                              Естетична діяльність

                                                  Естетичні потреби

2. Завдання естетичного виховання:

1.     Розвиток естетичної сприйнятливості, формування естетичних почуттів, відношення інтересів.

2.     Формування естетичної свідомості.

3.     Освоєння естетичної діяльності.

4.     Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей.

Методи естетичного виховання:

1. Методи, спрямовані на формування естетичної сприятливості навколишньої дійсності і творів мистецтва, емоційного відгуку на них, естетичних почуттів, інтересів, потреб, відношень. (Спостереження за навколишніми предметами і явищами природи, розгляд або прослуховування творів мистецтва)

2. Методи, спрямовані на формування  елементів естетичної свідомості дітей (об’єм уявлень і знань, естетичні судження і оцінки). (Бесіди і розповіді, екскурсії та прогулянки, ігрові методи та прийоми)

3. Методи, спрямовані на залучення дітей до естетичної та художньої діяльності, на розвиток їх умінь і навичок художньо відтворювати навколишнє, освоювати елементарні засоби художньої виразності, в залежності від виду мистецтва. (Показ способу дії, зразок для обстеження, вправи, тренування в навичках, показ способу сенсорного обстеження у супроводі з роз’ясненням)

4. Методи, спрямовані на розвиток естетичних і художніх здібностей, творчих умінь і навичок, способів самостійних дій дітей. (створення пошукових проблемних ситуацій, диференційований підхід до кожної дитини з урахуванням її індивідуальних здібностей)

Важливу роль у естетичному вихованні дітей відіграє сім’я. Належне естетичне оформлення квартири, наявність бібліотеки, мистецьких журналів, телевізора, сімейних традицій обговорення телепередач, прочитаних книжок, сімейний відпочинок на природі, відвідування театру – все це створює сприятливі умови для прищеплення основ естетичного смаку дітям дошкільного віку.

Естетичному вихованню дітей велику увагу приділяла також і народна педагогіка. У поглядах на красу вона глибока і багатогранна. Про це свідчать хоч би й ті численні оцінні порівняння, які широко побутують в обігу живого мовного спілкування. Народна практика родинного виховання виробила чимало засобів розвитку у дітей емоційних відчуттів, розширення їхнього естетичного світогляду й досвіду з метою вироблення смаку, потягу до прекрасного й негативного ставлення до поганого, пробудження власних творчих естетичних здібностей у різних видах діяльності. 

3. У Базовому компоненті дошкільної освіти зазначено, що метою діяльності дошкільного закладу є забезпечення гармонійного розвитку кожної дитини, створення сприятливих умов для її особистісного становлення та творчої самореалізації. Одним із ефективних засобів педагогічного впливу на розви­ток творчої особистості дошкільника названо театралізовану діяльність. Вона сприяє естетичному вихованню дітей, прилучає їх до мистецтва, розвиває вміння бачити, чути, розуміти красу слова, дії. Театральне мистецтво близьке і зрозуміле дітям, адже в його основі — гра, а це для малюка — найголовніший аспект діяльності, адже діти, граючись, розвиваються.

Театралізовані ігри позитивно впливають на емоційну сферу дитини, вони акумулюють життєву мудрість, оптимізм, енергію народу. Театр — це високий рівень естетичного виховання, адже він поєднує в собі впливи музики, танцю, пластики, мовлення та образотворчого мистецтва.

Театралізовані ігри приносять величезну користь для духовного ви­ховання, становлення характеру дитини, прищеплення їй найкращих рис, сприяють утвердженню себе в суспільстві.

Театр — це усвідомлення власного «я» та можливість самовиражен­ня особистості. Тут формуються моральні якості, долаються недоліки: сором’язливим, невпевненим у собі дітям театр допомагає зняти напруженість, подолати сумніви стосовно себе, повірити у власні можливості; невгамовним та неорганізованим — навчитися витримки.

Беручи участь у театралізованих іграх, діти ознайомлюються з оточенням та його складовими через образи, фарби, звуки. Завдяки цій діяльності в дошкільників більш інтенсивно розвиваються пізнавальні інтереси, удо­сконалюються психічні процеси (пам’ять, уява, мислення), активізується мовлення, формується культура міжособистісного спілкування, розширюється світогляд.

Отже, театралізована діяльність — це одна із провідних ліній у вихованні всебічно розвиненої особистості та один із ефективних засобів розвитку художньо-творчих здібностей дошкільника.

4. Організація театралізованої діяльності в дошкільному навчальному за­кладі попередньо має на меті визначення певної цілі та завдань, які необхідно реалізувати педагогічному колективу. Метою є: залучення дітей до творчої діяльності шляхом ознайомлення з театральним мистецтвом, використання театралізації для розвитку творчих, акторських та сценічних здібностей вихованців, формування в них мовленнєвої компетентності, навичок театрально-виконавської діяльності, ознайомлення дошкільників із театром як установою, з професійною діяльністю його працівників.

Щоб реалізувати зазначену мету, педагогічному колективу необхідно вирішити такі завдання:

·         ознайомити дітей зі специфікою театрального мистецтва, формувати в них емоційно-ціннісне ставлення до театру;

·         виховувати зацікавлене та відповідальне ставлення до підготовки, проведення та оцінювання театралізованої діяльності;

·         учити дітей сприймати й розуміти композицію та особливості літературного твору, розвивати уявне мислення;

·         розвивати вміння «входити в образ» та спонукати перебувати в ньому до кінця театралізованого дійства;

·         формувати виразне та дикційно чисте сценічне мовлення;

·         удосконалювати вміння та навички дітей у передачі характерних особливостей різних художніх образів;

·         допомогти дошкільникам оволодіти акторськими, сценічними здібнос­тями (мімікою, жестами, інтонацією, пантомімою) в міру їх індивідуально-вікових особливостей;

·         усвідомлювати колективний характер дієтворення у процесі підготовки театральної вистави, важливість партнерства в ігровій взаємодії, оволодіння навичками спілкування та колективної творчості;

·         стимулювати прагнення дитини самореалізуватися, самоствердитися.

5. Для організації театралізованої діяльності в дошкільному закладі у всіх вікових групах повинно бути створено куточки театралізованої діяльності, в яких розміщено ширми, різні види театру – ляльковий, пальчиковий, настільний.

Для театралізованої діяльності мають бути  костюми для героїв різних казок, маски, шапочки; різноманітний реквізит: кошики, посуд, муляжі фруктів, овочів; предмети побуту та вжитку тощо. Декорації, реквізит, костюми мають бути  загальнодоступними для всіх педагогів навчального закладу й використовуватись відповідно до змісту казок.

Робота з дітьми повинна проводись систематично й послідовно з поступо­вим ознайомленням дошкільників зі сценарієм вистави, вивченням слів героїв та вправлянням їх в оволодінні вміннями й навичками, необхідними для проведення театралізації. Тривалість дитячої діяльності визначається поставленими завданнями, активною дитячою працездатністю, зумовленою віковими та індивідуальними особливостями.

Ігри-драматизації педагоги організовують із дітьми середнього та старшого дошкільного віку. Підготовка здійснюється під час спеціально організованих занять із театралізованої діяльності у другу половину дня. Заняття проводяться мікрогрупами по 2—3 дітей у кожній, підгрупами по 3—6 дітей або із усіма учасниками вистави по 6—10 дітей залежно від мети, яку визначає педагог під час попередньої підготовки.

Питання для самоконтролю

1.      В чому полягає різниця понять «естетичне виховання» та «естетичний розвиток»?
2.      Назвіть засоби естетичного виховання дітей.
3.      Як ви розумієте поняття «естетична культура»?
4.      За допомогою яких методів реалізується естетичне виховання?
5.      В чому полягає мета  театрально-ігрової діяльності дітей?6.      Як організовується робота щодо організації театралізованої  діяльності дітей?