1 курс Технології (Вступ до спеціальності) Практичне заняття "Творчість вихователя в розв’язанні педагогічних задач"

Практичне заняття

 Тема: Творчість вихователя в розв’язанні педагогічних задач.

Мета:    дати студентам поняття про педагогічні задачі та педагогічні ситуації, їх співвідношення. Формувати вміння вирішувати педагогічні задачі. Розвивати мислення, пам’ять. Виховувати працездатність, професійну спрямованість.

Література: Л.П. Загородня. Педагогічна майстерність вихователя дошкільного закладу. – С. 37-39.

  

Виконання практичних завдань

1.     Аналіз теоретичних положень теми.

Опрацювавши теоретичні положення теми,дати відповіді на запитання.

1.     В чому полягає різниця між педагогічною ситуацією та педагогічною задачею?

2.     Які існують  педагогічні задачі?

3.     З яких етапів складається вирішення педагогічних задач?

4.     Як ви вважаєте, як вирішення педагогічної задачі залежить від особистісних якостей педагога?

2.     Розглянемо, як відбувалося вирішення педагогічної задачі на прикладі педагогічної ситуації.  

Дошкільний навчальний заклад, діти старшої групи «Грайлики». Тривалий час вихователь помічає, що Денискові подобається сором’язлива Мар’янка. Хлопчик так і намагається знайти привід, щоб заговорити до дівчинки, але вона, соромлячись, інколи мовчить і тільки посміхається Денискові у відповідь. Після заняття з розвитку усного мовлення до вихователя несміло підходить хлопчик і сором’язливо просить:

- Тетяно Сергіївно, дайте мені, будь ласка, телефон Мар’янки Петренко.

- Дениску, а навіщо він тобі? – запитує вихователь у хлопчика. Почервонівши, хлопчик зізнається, що йому дуже подобається дівчинка з групи, Мар’янка, а поговорити з нею у садочку він не може. Можливо, вийде по телефону?

1. Аналіз і постановка задачі Коли вихователь дошкільного навчального закладу зустрічається з проблемною ситуацією, він вимушений зробити її предметом свого аналізу, а саме: з’ясувати причину, яка викликала цю ситуацію, та визначити її характер. Результатом цього аналізу і буде постановка задачі, яку потрібно вирішити в умовах існуючої ситуації.

Наведена ситуація вважається досить складною та неоднозначною. З одного боку, вихователь має бажання допомогти сором’язливому хлопчику, а з іншого, дати телефон дівчинки – це проявити некоректність відповідно до неї. Крім того, це може не сподобатися батькам дівчинки.

2.                Розроблення конкретного «проекту» майбутнього рішення Вихователь на цьому етапі заздалегідь уявляє ті реальні ситуації, ніби «прокручує в голові», які він повинен створити у процесі організації навчальновиховної діяльності вихованців. Особливе значення належить інтуїції, адже задачі, що виникають у педагогічному процесі, інколи повинні вирішуватися дуже швидко.

Зацікавити хлопчика чимось іншим або відволікати від його ідеї – не варто, адже, якщо він вирішив зателефонувати, навряд чи просто так відступиться. Не дати телефон й сказати хлопчикові, що у вас немає її номера, і на цьому зупинитися – теж буде неправильно. Дитина може втратити назавжди довіру до педагога (якщо він запитав – значить, він знає, що номер є у педагога). Краще, що може зробити педагог, це сказати хлопчикові, що номера немає, але він може допомогти йому в інший спосіб. Наприклад, на наступний раз запитати власне у дівчинки та подивитися на те, як вона на це зреагує. Тобто придумати інші способи потоваришувати з дівчинкою.

3.                Практична реалізація рішення На цьому етапі відбувається безпосередня взаємодія вихователя і вихованців, організація діяльності вихованців, у результаті якої формуватимуться їхні ціннісні відносини, засвоюватимуться знання і розвиватимуться вміння. Саме на цьому етапі вихователеві необхідно досягти гармонії, узгодженості власної діяльності з діяльністю вихованців.

Наступного дня вихователь може дати спільне навчальне завдання хлопчику і дівчинці, залучити їх до спільної справи, що допоможе їм ближче познайомитися, більше поспілкуватися і подружитися.

Завдання:

1.     Визначити рівень даної педагогічної задачі.

2.     Запропонувати свій варіант рішення даної педагогічної ситуації.

Теоретичні положення

Педагогічні ситуації та педагогічні задачі, їх співвідношення

Педагогічна діяльність потребує від вихователя оперування комплексом професійних знань, педагогічною технікою, системою здібностей до педагогічної діяльності, оскільки кожного дня, кожної хвилини перед педагогом постають безліч ситуацій, що потребують відповідного реагування, прийняття рішень і т.п. Власне, уся педагогічна діяльність, увесь педагогічний процес складається з нескінченного ланцюжка педагогічний ситуацій, які можуть виникати спонтанно, а можуть бути спеціально створені вихованцями, батьками, колегами (з певною метою). У таких ситуаціях виявляється невідповідність, суперечність між очікуваннями педагога та реальністю.

Тобто, педагогічна ситуація - це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним.

Кожного разу, стикаючись з подібними ситуаціями, педагог може піти двома шляхами:

1) залишити проблему поза увагою;

2) поставати перед собою мету - подолати суперечність, що виникла.

Майстерність педагога виявляється тоді, коли він усвідомлює педагогічну ситуацію, ставить перед собою мету та формулює педагогічну задачу. Тобто, ситуація стає задачею за умови цілеспрямованої педагогічної діяльності;

ПЕДАГОГІЧНА СИТУАЦІЯ + МЕТА = ПЕДАГОГІЧНА ЗАДАЧА

Таким чином, педагогічна задача - це результат усвідомлення вихователем у педагогічній ситуації необхідності розробки системи професійних дій і прийняття їх до виконання.

Педагогічні задачі, які педагог висуває і вирішує на основі аналізу конкретної ситуації, можуть бути трьох рівнів:

стратегічні, тактичні й оперативні.

Стратегічні задачі найбільш віддалені у часі, вони мають на меті суттєву зміну об'єкта виховання,- досягнення бажаного ідеалу. Наприклад, вихователь, отримавши нову групу дітей і виявивши його особливості, ставить за мету розвину дітей в певному напрямку, створити дружний, згуртований колектив.

Тактичні задачі сприяють реалізації стратегічної задачі, тобто це ті заходи, які слід здійснити для досягнення віддаленої мети, приміром, для згуртування колективу вихователь залучатиме вихованців до виконання спільних справ, колективної праці, до спільного проведенні дозвілля.

Оперативні (ситуативні) задачі повинні вирішуватися одразу. Їхня мета - спрямувати вчинки вихованців у потрібне русло. Наприклад, якщо педагог помічає, що дитина ображає своготовариша, то він повинен негайно прореагувати на це відповідним чином (зробити зауваження, запросити на розмову, призначити покарання тощо).

Процес вирішення педагогічних задач, як і будь-яких інших задач, містить три основні етапи:

1) аналітичний, який починається з аналізу й оцінки ситуації, що склалася, і закінчується формулюванням задачі, що підлягає вирішенню;

2) проективний етап, коли плануються способи вирішення вже поставленої задачі, розробляється конкретний проект цього рішення;

3) виконавчий етап, який пов'язаний з реалізацією задуму, з практичним втіленням розробленого "проекту".

1) Аналіз умов і постановка задачі. Коли вчитель зустрічається з проблемною ситуацією, він вимушений зробити її предметом свого аналізу: з'ясувати причини, які викликали ситуацію, визначити її характер тощо. Педагог має ніби "піднятися" над ситуацією, оцінити той чи інший окремий факт у загальному контексті діяльності. Результатом такого аналізу і буде постановка задачі, яку потрібно вирішити в умовах існуючої ситуації.

2) Розробка "проекту" майбутнього рішення. На цьому етапі вчитель заздалегідь уявляє, "програє" ті реальні ситуації, які він повинен створити в процесі організації навчально-виховної діяльності учнів. Суттєве значення тут має інтуїція, оскільки задачі, які щоразу виникають у педагогічному процесі, повинні нерідко вирішуватися в умовах дефіциту часу й інформації про те чи інше явище.

3) Практична реалізація рішення. Цей етап характеризується безпосередньою взаємодією вчителя і учнів, прямим контактом між ними, організацією діяльності учнів, в результаті чого формуються їхні ціннісні відносини, засвоюються знання і розвиваються вміння.

Аналіз педагогічних ситуацій, ефективність розв'язання педагогічних задач, правильність прийнятих вихователем рішень великою мірою залежить від особистісних якостей педагога. Саме під час вирішення педагогічних задач виявляються педагогічна спрямованість, ціннісні орієнтації, інтелектуальні, емоційні, вольові якості вчителя. Ці якості впливають на успішність досягнення поставленої мети та свідчать про рівень готовності педагога до творчого розв'язання педагогічних задач.

 
Домашнє завдання . Повторити теоретичний матеріал