1 курс Технології (Вступ до спеціальності) Лекція "Конфлікти в діяльності вихователя"

Лекція

Тема. Вихователь у трудовому колективі дошкільного закладу. Конфлікти в діяльності педагога ДНЗ i шляхи їх розв'язання.

ПЛАН

1.     Колектив дошкільного закладу, його специфіка.

2.     Конфлікт, його види.

3.     Шляхи та ефективні методи розв'язання конфліктних си­туацій.

Педагогічний вплив на вихованців має не один вихователь, а й увесь колектив дошкільного закладу. Моральний образ колекти­ву - важливий чинник, який впливає безпосередньо й опосеред­ковано на вихованців ДНЗ. Колектив дошкільного закладу має свою специфіку, яка визначає соціально-педагогічний клімат у ДНЗ. Специфіка виявляється у:

- професійній потребі вихователя мати авторитет і бути шано­ваним;

- залежності якості роботи від рівня педагогічної майстерності;

- великій складності оцінки роботи окремого вихователя;

- можливості створити видимість хорошої роботи при насправді низькій її якості;

- можливості працювати поодинці, протиставляючи себе ко­лективові;

- особистій відповідальності, що певною мірою послаблює зв'я­зок вихователя з колективом.

Злагоджений педагогічний колектив - необхідна умова успі­шної навчально-виховної роботи. Працюючи в колективі, люди­на виявляє свої знання, уміння, здібності, риси характеру, рівень володіння етичними нормами. У колективі людина отримує оцін­ку своєї діяльності, можливість самоствердитися. Якщо у спілку­ванні колег відсутні грубощі, докори, погрози, якщо в ньому па­нують жарт, доброзичливість, невимушеність, щирість, взаємо­повага, це свідчення гарних стосунків, здорової атмосфери в ко­лективі, сприятливого соціально-психологічного клімату.

2. Конфлікті (з лат. «зіткнення») - виникнення важковирішуваних протиріч, зіткнення протилежних інтересів на ґрунті супе­рництва, відсутності взаєморозуміння з різних питань, пов'яза­них з гострими емоційними переживаннями.

В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, яка охоплює або протилежні позиції сторін з певного питання, або протилежні цілі чи засоби їх досягнення за даних обставин, або різні інтере­си, бажання опонентів тощо.

Конфліктна ситуація передбачає наявність суб'єктів і об'єк­тів конфлікту.

Щоб конфлікт почав розвиватися, потрібен інци­дент, коли будь-яка зі сторін починає діяти, ігноруючи інтереси іншої.

Н. Ф. Вишнякова виокремлює такі види конфліктів:

1) за ступенем вияву:

приховані – виникають між двома члена­ми колективу, які до певного часу не показують, що конфліктують;

відкриті;

випадкові – виникають стихійно;

хронічні – прово­куються свідомо.

       

2) за обсягом:

        глобальні – охоплюють увесь колектив;

        часткові –  парні, конфліктує двоє колег.

3) за процесом:

вертикальні – між керівником і підлеглим - ви­робничі, рольові; горизонтальні – між членами трудового колекти­ву (міжособистісні, міжгрупові, внутрішній конфлікт особистості).

Міжособистісний конфлікт - де конфліктна ситуація, у якій люди або переслідують несумісні цілі, або притримуються несу­місних цінностей і норм, які намагаються реалізувати в стосун­ках один з одним (наприклад, конфлікт між двома вихователя­ми, які займають різні педагогічні позиції).

Міжгруповий конфлікт - один із видів міжособистісного кон­флікту, у якому конфліктуючими сторонами є соціальні групи, що прагнуть досягти несумісних цілей.

Внутрішній конфлікт особистості виникає в разі зіткнення протилежних мотивів, потреб, інтересів у однієї людини. У його ос­нові лежить негативний психологічний стан особистості: образи, розчарування, незадоволення; комплекси неповноцінності; завище­на критичність до інших і занижена до себе; страх за власну безпеку;

4) за результатом:

        деструктивні (негативні) - підривають сто­сунки в середині колективу, породжують суперечки, дискомфорт;

        конструктивні (позитивні) - це творчі конфлікти, які сприяють гармонізації клімату в колективі (наприклад, конфлікти пошуку оптимального варіанта реалізації нової програми навчання і ви­ховання в ДНЗ);

5) за тривалістю:

        короткочасні і тривалі (затяжні).

Короткочасні, як правило, є наслідком взаємного непорозу­міння або ж певних помилок, які досить швидко усвідомлюють­ся, й учасники непорозумінь доходять згоди.

Тривалі (затяжні) конфлікти зумовлені глибокою морально- психологічною травмою або такими об'єктивними труднощами, які нелегко швидко подолати.

3. Фахівці із соціально-психологічних проблем розвитку ко­лективу одностайні в тому, що конфлікти треба якомога швидше і компетентніше розв'язувати. Це сприяє оздоровленню колекти­ву, його подальшому розвитку.

Виокремлюють два основних шляхи подолання конфліктів - педагогічний і адміністративний.

Педагогічний шлях забезпечує збереження колективу і сприяє його морально-психологічному розвитку. Він передбачає викори­стання таких методів подолання конфлікту:

ü довірлива індивідуальна чи колективна бесіда;

ü обговорення конфліктної ситуації на педагогічній раді;

ü ознайомлення з досвідом позитивного розв'язання подібних конфліктних ситуацій в інших ДНЗ;

ü вивчення наукової, методичної літератури вихователями;

ü добровільне прийняття вихователем додаткових функцій, обов'язків;

ü встановлення доброзичливих стосунків з колегами;

ü звертання до адміністрації з метою розв'язання конфліктної ситуації;

ü залучення спеціалістів з інших галузей до розв'язання конф­лікту; .

ü використання громадської думки.

Адміністративний шлях додільний лише як винятковий за­хід: коли хворобу запущено, потрібне «хірургічне» втручання. Якщо конфлікт затягнувся і вкрай загострився, у багатьох випа­дках допомогти можуть лише такі адміністративні заходи, як більш-менш добровільний вихід з колективу того, хто конфлік­тує або його переміщення в іншу трудову групу.

Отже, конфлікти усуваються різними засобами. Успішність їх розв'язання залежить від тривалості, задавненості, характе­ру протиборства, від тактики і стратегії, які застосовуються для його подолання.