1 курс Технології (Вступ до спеціальності) "Дошкільний навчальний заклад"
Дошкільні
заклади в системі національної освіти
Дошкільна освіта є обов'язковою
первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні — сукупності
навчально-виховних закладів, призначених для цілеспрямованого навчання і
виховання. її функціонування регламентоване Конституцією України, законами
України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”,
Конвенцією ООН про права дитини.
Складовими системи освіти є дошкільна, початкова,
загальна середня та вища освіта. У середині XIX ст. у більшості розвинутих
країн було законодавчо закріплено обов'язковість початкової освіти. Нині все
більше країн законодавчо визнають обов'язковість дошкільної освіти.
Дошкільна
освіта сприяє реалізації прав дитини, закріплених законодавчими міжнародними
документами, зокрема права на охорону здоров'я, права на освіту, права на
участь в іграх, права на збереження своєї індивідуальності, права на захист від
усіх форм фізичного, психічного насильства, приниження, зловживання,
відсутності турботи чи недбалого і грубого поводження.
Закон
“Про освіту” гласить, що “дошкільне виховання здійснюється у сім'ї, дошкільних
дитячих закладах у взаємодії з сім'єю і має
на меті забезпечення фізичного,
психічного здоров'я дітей, їх повноцінний розвиток, набуття життєвого досвіду,
вироблення умінь, навичок, необхідних для навчання в школі”.
Державна національна програма “Освіта. Україна XXI століття” орієнтує на
взаємодію суспільного і родинного виховання дитини дошкільного віку: “Суспільне
виховання покликане продовжувати повноцінний і всебічний розвиток дитини на
засадах національної культури і духовності з урахуванням різноманітності
національного складу та регіональних умов України. Воно доповнює родинне
виховання і здійснюється у дошкільних закладах”.
Головними завданнями дошкільного виховання
на сучасному етапі є:
— створення належних соціально-економічних,
морально-психологічних умов для повноцінного життя дитини, оптимального її
розвитку й виховання, зміцнення здоров'я;
— піднесення пріоритету суспільного дошкільного
виховання, розвиток мережі дошкільних виховних закладів з метою позитивних
зрушень у демографічній ситуації;
— оновлення змісту, форм і методів дошкільного
виховання відповідно до вікових особливостей дітей;
— розвиток у дитини духовності як домінуючого
начала у структурі особистості;
— своєчасне виявлення ранньої обдарованості,
забезпечення умов для розвитку талановитих дітей;
— дослідження динаміки стану здоров'я і психічного
розвитку дошкільників;
— інтеграція родинного і суспільного дошкільного
виховання;
— удосконалення навчально-виховного процесу в
дошкільних виховних закладах з урахуванням особистісних якостей, стану
здоров'я, природних задатків дитини.
Реалізація завдань дошкільної освіти здійснюється на основі відповідних принципів, які проголошують:
— доступність для кожного громадянина освітніх
послуг, що надаються системою дошкільної освіти;
— рівність умов для різнобічного розвитку дитини;
— єдність розвитку, виховання, навчання й
оздоровлення дітей;
— єдність виховних впливів сім'ї та дошкільного
навчального закладу; наступність і перспективність між дошкільною і початковою
освітою;
— світський характер дошкільної освіти;
— особистісно-орієнтований підхід до розвитку
дитини;
— демократизація та гуманізація педагогічного
процесу;
— відповідність змісту, рівня і обсягу дошкільної
освіти особливостям розвитку та стану здоров'я дошкільника.
Дошкільна
освіта здійснюється на основі різноманітних видів і форм: постійно діючих
дошкільних закладів і закладів з неповним днем, прогулянкових, оздоровчих груп,
закладів для дітей із проблемами розвитку тощо. Оновлення їх роботи на
сучасному етапі пов'язане з гуманізацією всієї педагогічної сфери, створенням
умов для розвитку особистості, індивідуальності кожної дитини; оптимізацією
умов фінансування й управління; створенням служби соціального захисту дітей;
поглибленням взаємозв'язків різних соціальних інститутів — сім'ї, дитячого
садка, школи. Система дошкільної освіти орієнтується на максимальне
використання досягнень етнопедагогіки і світової педагогічної думки.
Основою
діяльності національного дитячого садка є етнопедагогіка, яка орієнтує на
використання у вихованні рідної мови, усної народної творчості, народного
мистецтва, звичаїв, обрядів, свят; ознайомлення дітей з рідним краєм, його
природою, географією, історією, народною творчістю, традиціями, обрядами,
оберегами, символами; включення дітей у спілкування з дорослими й однолітками;
залучення їх до етичних бесід, народних ігор, свят, діяльності, пов'язаної з
традиціями народу тощо. Освітня робота за напрямами “Родинно-побутова
культура”, “Народ ний календар”, “Символи народу”, “Народні традиції, звичаї,
обряди”, “Народне мистецтво”, “Народна медицина”, “Усна народна творчість”
забезпечує практичну діяльність дітей.
У такому
виховному закладі взаємини дітей і педагогів вибудовуються на засадах довіри до
можливостей розвитку дитини як особистості, визнання її права на творчість,
самостійного пошуку раціональних засобів, методів і прийомів виховання. Такі
дошкільні заклади функціонують не як державні, а як родинно-громадські
установи, в яких передбачена максимальна участь батьків, громадськості у
вихованні дітей, творчий пошук педагогічного колективу, що сприяє оновленню
дошкільної освіти на засадах демократизації та гуманізації.
Коментарі
Дописати коментар